Десь 2 тижні тому я відчула шалений голод за книжками. Саме в той час, мені показали святеє-святих (чи я помиляюсь і є ще святіше?.. ) київських (і не тіко) букіністів і літературних маньячисьок - книгарню "Є" (Лисенка 3, м. Золоті Ворота). Першого дня, нехотячи позоритись перед рідною людиною, яка власне й відкрила шлях в Є, я притлумила бажання хапатись за все-все-все, закрила очі і швидко звідти вибігла. Другого дня вдягла кросівки, взяла велику сумку і віддалась щастю міжполичкоблудству. Жертвами блукань стали наступні екземпляри:

• Володимир Діброва "Андріївський Узвіз"
• Оксана Луцишина "Не червоніючи"
• Ганна Кос, Роман Федина "Вулиця Руська у Львові"
• Світлана Пиркало "Не думай про червоне"

а на Петрівці були добиті:

• Іра Цілик "Післявчора"
• Дзвінка Матіяш "Реквієм для листопаду"
   

Вражіння чекайте в ефірі :)

А ще мацала-мацала Бриниха "Шахмати для дибілів" та все ж не наважилась купити. Хто читав? І як? Витрачати на него тих 37 (!) гривень? (альбо скажіть де є дешево ;) )

Сумне зауваження - оскільки книжки часто приходиться читати в транспорті, для економії ресурсу своїх очей так хочеться їх зі шрифтиком більшим десяточки... Так, фактично нема! Видно, геть то є нерентабельно. Мало хто, як я, згоден заплатити на 5-10 грн більше за примірничок лиш би очі не мордувати. А потім жиж вийде дорожче...

Оскільки перша частина мені сподбалась, я вирішила на другий же день переглянути другий Бумер. Бувають і чудеса - інколи сиквели нічим не гірші, а то й кращі за перші фільми...


Рік — 2006
Країна — Росія
Режисер — Петро Буслов
Жанр — драма, кримінал
В головних ролях — Володимир Вдовіченков, Андрій Мерзлікін, Світлана Устинова


У фінальній сцені першої частини так гарно і втаємничено прозвучала позакадрова автоматна черга... Після появи титрів другої частини я з жалем подумала, що хай би й лишили головного героя ТАМ, в невідомості, аніж знімати нірибанім'ясовий фільм. До криміналу явно не дотягує, драма перерозтягнута і розхлюпана, вплітається якась недомелодрама... Стрічка по-суті ніц спільного не має з першою частиною. Напарили продюсери глядача, от і все.

Цікаво, що у стрічці "червоною ниткою" пропагується тема "у всьому винні жінки"... Любителям цієї теми - рекомендовано. Всім іншим - стрічку можна й переглянути, при відсутності іншої доброї стрічки, чи книжки.

Рейтинг 2 з 10

Я пам'ятаю як в один час цей фільм гучно прогримів. Всюди про нього говорили. Всі його бачили. Всюди звучала ця набридлива і від того малооригінальна мелодія для мобільного. Я кривилась кожен раз коли її чула і про себе думала "рагуль!" на власника пікавки. Невчасно для мене, яко глядача, вийшов сей фільм. Час був такий - все мало бути оригінальне і незатерте, індивідуальне і особливе... Ех, молодість і цей романтизований псевдоіндивідуалізм... Але я про Бумер :)

Рік — 2003
Країна — Росія
Режисер — Петро Буслов
Жанр — драма, кримінал
В головних ролях — Володимир Вдовіченков, Андрій Мерзлікін, Максим Коновалов, Сергій Горобченко

Панянка вивчила чимало цікавого геть не галицького сленгу! Виявляється, фільм розтяганий на цитатки, які вже тепер сприймаються як повсякденна балаканина, а насправді, чимало людисьок з кіна то передерли. Ну, ок, мо не з одного кіна, але, підозрюю, в списку найактивніше передраних розмовних поворотів юними створіннячками незалежної України (ну знаєте таких - вони вночі з п'ятниці на суботу постійно у вас під вікнами галдять, пляшки розбивають, днями бурси свої прогулюють, вечорами до мамів матюкаються...) "Бумер" - точно в п'ятірці найпередертіших. Я би теж передерла. Пам'ять погана просто. Як навчили балакати, так тепер одразу й не перевчусь :)

( Далі )

Один хлопчик випадково прихоплює валізку повну кокаїну. Валізка цікавить багатьох серйозних дядіків — італійську мафію, лосанджелеську поліцію і голівудського продюсера, який час від часу не проти поторгувати наркотиками. Звісно, за випадковим збігом обставин всі ці дядіки, разом з хлопчиком опиняються в одній не надто просторій кімнатці і тісноту вирішують залагодити з-за допомогою обрізів і пістолетів. "А до чого тут романтика?" —  запитаєте ви... "Чорт зна! — скажу я, — сама не зрозуміла."( Read more... )

Вперше, я познайомилась з цим серіалом на наших телеканалах к-ка років тому. Виглядало то все, як мінімум дивно... Немов телевистава — мінімум декорацій, багато діалогів, аудиторія, яка сміється за кадром... "Як це може сподобатись сучасному глядачеві, розбещеному багатобюджетними фільмами з різноманітними масовками, спецефектами, щохвилинною зміною сцен, декорацій, планів?" — подумала я. Але якось зачепило. Хотілось дивитись і сміятись. Тоді, в українському перекладі, я встигла переглянути кілька десятків серій... а потім, випадково, забути на довгий час.

( Read more... ) UPD Недавно випадково надибала на цей серіал на *Новому каналі*. Негодна пригадати, чи той самий переклад був на *1+1*, але тут він просто жахливий! Беземоційний, безнастройовий, неточний... Одним словом, псує враження неймовірно

Рік — 2004
Країна — США
Жанр — мелодрама, драма
Режисер — Мішель Гондрі
В головних ролях — Джим Керрі, Кейт Уінслет, Кірстен Данст, Марк Руффало, Елайджа Вуд, Том Уілкінс

Зазвичай, я тут пишу зовсім не рецензії, а короткі обривки вражень від фільмів. Саме обривки. Роблю завше це спеціально — щоб лишень зацікавити, вас, мої друзі, бо якось дуже шкода викладати хоча б бляклу тінь суті фільму, чи деталі... Це нечесно у відношенні до стрічки. Та й потреби нема. Кожну, навіть найменшу дрібничку потрібно переживати разом з фільмом. Навіть якщо це найганебніше сміття з усього баченого! Всеодно, воно цілісно було створено саме для тебе, глядачу... Щоб ти сказав — сміття! ...Або ж — неймовірно! ...Або ж промовчав... Воно було задумане для тебе. І ніхто, окрім тебе, не повинен вказувати тобі — сподобалось воно тобі, чи ні, вартувало часу, чи навпаки... Дивишся ти і вирішуєш, виключно, ти.

Так от... Для тих, хто не бачив фільму "Eternal Sunshine of the Spotless Mind" скажу коротко — йдіть і дивіться! Бо далі буде потік думок, який ви не повинні чути-бачити-читати. Єдине зауваження — не сподівайтеся зрозуміти і побачити ВСЕ з першого ж разу. То стрічка, яка вимагає уваги і часу. З кожним переглядом ви відкриватимете щось нове...

Для тих же, хто бачив і для мене наступне зізнання...

( Read more... )

Щоб ти зламала ніготь одразу після манікюру!
Щоб ти густо намазала губи рідкою помадою, а сильний вітер тобі кинув волосся в обличчя!
Щоб ти вдягла міні-спідничку і десь в людному місці почали спадати панчішки! І не було де їх поправити!

Дівчаточка, підкиньте ще пару штучок, а?..

Пи. Си. Мене вже почало підтошнювати від 4-го сезону Хауза... Аж тут серія про трусики Кадді... Сюрприз! ;)

Уривок з передачі Top Gear про радянські автомобілі. Я тепер дивлюсь, коли хочу поржати від душі. Такі перли! Перли!

Коротка довідка:
Top Gear — одна з найтоповіших автомобільних передач сьогодення. У нас її показують по першому автомобільному із неймовірним запізненням у роках (хто б сумнівався?). Ведучі (власне цього уривку) — Джеремі Кларксон і Джеймс Мей.

( К-ка слів про ЗАЗ + друга частина )

Девід Фінчер зняв (яко режисер) буквально кілька стрічок. Майже всі я бачила. Майже у всіх грає Бред Піт :) ВСІ, що я бачила прекрасні! Майже всі геніальні!

( Вперед! )